Я не смію, не можу. Чому?
Я не смію тебе називати своєю, Я для тебе ніколи не буду твоїм. Та чому коли бачу тебе – плаче серце, В голові розбігаються сотні рядків? Я не можу тебе покохати шалено, Я коханим тобою не стану. Чому, Тільки погляд один – як удар по легеням І повітря не маю? Немов не живу. Я не смію, не можу! Любові немає, Та чомусь мої мрії про тебе, і сни. Не люблю! Та чому знову миті чекаю, Коли враз озирнуся, а поруч є ти.
2023-03-09 14:23:56
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Eneli Fox
Неймовірний вірш)
Відповісти
2023-03-10 07:27:37
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Eneli Fox щиро дякую 🥰
Відповісти
2023-03-10 07:31:34
Подобається
vasilisa petriv
душевно
Відповісти
2023-11-12 16:40:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2620
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1459