Я не смію, не можу. Чому?
Вікторія Тодавчич
Я не смію тебе називати своєю, Я для тебе ніколи не буду твоїм. Та чому коли бачу тебе – плаче серце, В голові розбігаються сотні рядків? Я не можу тебе покохати шалено, Я коханим тобою не стану. Чому, Тільки погляд один – як удар по легеням І повітря не маю? Немов не живу. Я не смію, не можу! Любові немає, Та чомусь мої мрії про тебе, і сни. Не люблю! Та чому знову миті чекаю, Коли враз озирнуся, а поруч є ти.
2023-03-09 14:23:56
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Eneli Fox
Неймовірний вірш)
Відповісти
2023-03-10 07:27:37
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Eneli Fox щиро дякую 🥰
Відповісти
2023-03-10 07:31:34
Подобається
vasilisa petriv
душевно
Відповісти
2023-11-12 16:40:53
Подобається
Інші вірші поета
Дні Шевченка... Найкраще свято Слово Ми не знали
Інші поети
Maria
@maybe_baby
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4607
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3982