Засинай...
Вікторія Тодавчич
Засинай, я прийду знов до тебе вночі, Обніму, коли будеш ти спати. Всі кошмари, що сховані десь у пітьмі, Цілу ніч буду я відганяти. Не посміють тебе наздогнати кати, Охороною вірною стану. На світанні прокинешся в спокої ти, Я з промінням від сонця розтану. І коли вже ти очі закриєш свої, Я прийду, обніму твої плечі. Засинай, я прийду знов до тебе вночі, Ну а поки що це тільки вечір.
2022-11-06 19:14:12
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Мабуть, така вже жіноча місія,бути янголами - охоронцями (у мене теж є твір на цю тематику))
Відповісти
2022-11-06 19:30:35
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф для закоханої людини бути янголом-охоронцем свого коханого це дійсно місія всього життя) Дякую вам за коментар 🌹❤
Відповісти
2022-11-06 19:32:48
1
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2022-11-06 19:51:16
Подобається
Інші вірші поета
Покарання Коронавірус Всього одна мить... Бумеранг
Інші поети
Romkolana
@nastyuxa_xa
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3259
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2543