Любов – не відчуття
Вікторія Тодавчич
Я знаю, що любов не відчуття Й воно приходить зовсім не раптово. Любов – це кожен вибір, це – життя Це кожна дія, посмішка та слово. Коли ти знаєш слабкості його І обираєш завжди бути поруч. Наперекір бажанням твоя роль – Робити все, що йде йому на користь. І хай говорять про кохання всі, Що це миттєвий спалах десь у серці, Та вірю я, що не така в нім ціль, Любов – це разом. В радості. До смерті.
2024-12-18 17:19:10
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@О Брама дякую, мені приємно це чути❤
Відповісти
2025-01-04 05:51:29
Подобається
Anataya Vella
Надзвичайно чудово!
Відповісти
2025-01-06 21:33:40
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Anataya Vella дякую!!
Відповісти
2025-01-07 14:41:31
Подобається
Інші вірші поета
Інколи хочеться Зі мною ти Все те, що в інших бачив як недолік... Ти скажи
Інші поети
Hiba Boo
@boohiba
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1356
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3937