Любов – не відчуття
Вікторія Тодавчич
Я знаю, що любов не відчуття Й воно приходить зовсім не раптово. Любов – це кожен вибір, це – життя Це кожна дія, посмішка та слово. Коли ти знаєш слабкості його І обираєш завжди бути поруч. Наперекір бажанням твоя роль – Робити все, що йде йому на користь. І хай говорять про кохання всі, Що це миттєвий спалах десь у серці, Та вірю я, що не така в нім ціль, Любов – це разом. В радості. До смерті.
2024-12-18 17:19:10
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@О Брама дякую, мені приємно це чути❤
Відповісти
2025-01-04 05:51:29
Подобається
Anataya Vella
Надзвичайно чудово!
Відповісти
2025-01-06 21:33:40
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Anataya Vella дякую!!
Відповісти
2025-01-07 14:41:31
Подобається
Інші вірші поета
Любов не потребує віршів "Ні" серед "так" Золоті нитки Кайдани
Інші поети
Airad
@dassha
Bana Kanbar
@bana_kanbar
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1455
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1581