Любов – не відчуття
Я знаю, що любов не відчуття Й воно приходить зовсім не раптово. Любов – це кожен вибір, це – життя Це кожна дія, посмішка та слово. Коли ти знаєш слабкості його І обираєш завжди бути поруч. Наперекір бажанням твоя роль – Робити все, що йде йому на користь. І хай говорять про кохання всі, Що це миттєвий спалах десь у серці, Та вірю я, що не така в нім ціль, Любов – це разом. В радості. До смерті.
2024-12-18 17:19:10
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Володимир Брама дякую, мені приємно це чути❤
Відповісти
2025-01-04 05:51:29
Подобається
Anataya Vella
Надзвичайно чудово!
Відповісти
2025-01-06 21:33:40
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Anataya Vella дякую!!
Відповісти
2025-01-07 14:41:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1949
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2209