Ти в серці...
Вікторія Тодавчич
Ти в серці відізвався ураганом, І посмішкою на моїх устах. Душі моєї став ти вірним паном, Що держить все життя моє в руках. Ти відізвався полум'ям пекельним, І сновидінням в цю зимову ніч. Для мене став ти істинно шаленим, Коли зізнався ти мені при всіх. Для мене став коханням, що без тями І поцілунком ніжним у щоку. Тебе душею дуже я кохаю, І серцем тебе сильно я люблю....
2020-12-08 15:07:56
35
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Вікторія Тодавчич
❤❤❤
Відповісти
2020-12-08 18:00:16
Подобається
Oliver Schatz
Тут мне совсем не развернуться. Не понял этот стих совсем. Пришлось обиженно надуться Не решить языковых мне проблем.
Відповісти
2020-12-08 19:50:36
1
Вікторія Тодавчич
@Oliver Schatz я напишу вам новый стих, В котором вы поймёте все. И каждый смысл и вкус любви, Свое узнаете лицо)
Відповісти
2020-12-09 15:26:06
Подобається
Інші вірші поета
Ти є в рядках... Якщо хочеш... Камінь/камень Я б так хотів...
Інші поети
Maks Skalozub
@Max_Skalozub
Jenn
@Jenna_Jeanne
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1993
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2027