Як не сьогодні, то коли?
Пройшло життя, і в хаті дідусевій Замовкла мертва тиша назавжди. На фотографії дідусь у посмішці веселій, все каже внучці: "Як не сьогодні, то коли?" А й справді, дідусь улітку мав поїхати на море. І на рибалку наніч із Дмитром. Сонячну блакить ту неозору Він мріяв так побачити давно. Було все ніколи дорослій внучці Піти із дідом якось по гриби. Чи під тріщання дрів в старезній грубці Вечір холодний разом провести. Все "потім, потім"... А "потім" не настало. Життя погнало далі коней білих. Хоч знає внучка - це лише початок. Та Час ніколи не чекає запізнілих. Пройшло життя, і в хаті дідусевій Усі раптово зникли кольори. Лиш тільки фото, де дідусь у посмішці веселій, Все каже внучці: "Як не сьогодні, то коли?..."
2023-02-06 21:29:01
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3533
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2068