Як не сьогодні, то коли?

Adriana

Пройшло життя, і в хаті дідусевій Замовкла мертва тиша назавжди. На фотографії дідусь у посмішці веселій, все каже внучці: "Як не сьогодні, то коли?" А й справді, дідусь улітку мав поїхати на море. І на рибалку наніч із Дмитром. Сонячну блакить ту неозору Він мріяв так побачити давно. Було все ніколи дорослій внучці Піти із дідом якось по гриби. Чи під тріщання дрів в старезній грубці Вечір холодний разом провести. Все "потім, потім"... А "потім" не настало. Життя погнало далі коней білих. Хоч знає внучка - це лише початок. Та Час ніколи не чекає запізнілих. Пройшло життя, і в хаті дідусевій Усі раптово зникли кольори. Лиш тільки фото, де дідусь у посмішці веселій, Все каже внучці: "Як не сьогодні, то коли?..."

2023-02-06 21:29:01

Інші вірші поета

Попереду Рана першого кохання Перше кохання й перше прощання Мелодія минулого

Інші поети

GRAFO

@grafo

BON BON

@bon_bon_c0xu

Мария Шпир

@mariya_shpir

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17009

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7030