Як не сьогодні, то коли?

Adriana

Пройшло життя, і в хаті дідусевій Замовкла мертва тиша назавжди. На фотографії дідусь у посмішці веселій, все каже внучці: "Як не сьогодні, то коли?" А й справді, дідусь улітку мав поїхати на море. І на рибалку наніч із Дмитром. Сонячну блакить ту неозору Він мріяв так побачити давно. Було все ніколи дорослій внучці Піти із дідом якось по гриби. Чи під тріщання дрів в старезній грубці Вечір холодний разом провести. Все "потім, потім"... А "потім" не настало. Життя погнало далі коней білих. Хоч знає внучка - це лише початок. Та Час ніколи не чекає запізнілих. Пройшло життя, і в хаті дідусевій Усі раптово зникли кольори. Лиш тільки фото, де дідусь у посмішці веселій, Все каже внучці: "Як не сьогодні, то коли?..."

2023-02-06 21:29:01

Інші вірші поета

Попереду Перше кохання й перше прощання Рана першого кохання Любов у полоні весни

Інші поети

Masha Debil

@Debilmasha

Vasyl Stewart

@vasylstewart

Принцеса флафа

@drama_qveen

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8970

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2178