Любов у полоні весни
Adriana
Пройшла любов, опало листя клена, Загуркотіли в даль широку поїзди. Залишилась сама сосна зелена. Під нею навесні сиділи ми. Пройшла любов, зриває листя вітер. Знов непомітно тоне в хмарах день. І більше я не жду твого привіту, Душа вже не співає тих пісень. Пройшла любов, зів'яли в серці квіти. Схилились навіть айстри під вікном. Несе нас час на крилах туди-звідти, Але не може звести нас разом. Пройшла любов і стало сіре небо. Серце моє лишив ти під замком. Чому прекрасне все кінчається так швидко? Пливе в історію назавжди так бігом... Як сталося, що все це обірвалось? Добігла ця історія кінця. Те, як я у тебе вперше закохалась... Тепер це вже історія моя...
2023-02-06 18:51:58
3
0
Інші вірші поета
Мелодія минулого Попереду Як не сьогодні, то коли? Перше кохання й перше прощання
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4587
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180