Попереду

Adriana

Попереду - важка сіра дорога Таких же сірих європейських міст. Під сяйво місяця ясного і чужого, Будується новий життєвий зміст Попереду - вже кава і заправки. І сміх людський замість гучних сирен. Позаду - "Мам, я дуже хочу їсти" Під шум доріг і серця сильний щем. Позаду ночі у підвалах і повітряні тривоги. Дитячий плач під звуки літаків. Щоденні телефонні мами настанови: "Ховай дитину і сама виходити не смій!" Попереду - ще кілометри й кілометри, Холодний сірий чужоземний дощ. В машині запах тих домашніх светрів, А у думках гарячий мамин борщ. Попереду - нове незвідане життя. Воно чуже, цікаве і страшне. Та вже назад немає вороття. І як колись - ніколи не буде...

2023-02-06 19:24:06

Інші вірші поета

Любов у полоні весни Перше кохання й перше прощання Як не сьогодні, то коли? Мелодія минулого

Інші поети

kamilionus_

@kamilionus_

Влад Котов

@Vlad_kotov2

Shantilly

@Shantilly

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

13037

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17038