Усі ми грішні...

Alina Bush

Слова палали на вустах, згорали швидко, мов папір, Думки ганялись по кутках, Немов влаштовували спір. Твої безщадні гострі кігті, твої червоні злі зіниці, Товкли мене в кип'ячім дьогті і посадили у гнилі темниці. Я знала точно, що лишусь, я знала, залишуся живою, І слова вимовить тобі страшусь, Боюсь закопаною бути, поживою. Ти знав прекрасно, що люблю, У відповідь ловила "смішно", В думках у мене було "Утоплю, і не важливо. Буде грішно". А кігті упирались в мою шию, Зіниці пожирали погляд мій, "Можливо, серце я йому відкрию, можливо шию обматає, немов змій". "Благаю, не вбивай мене, диявол, Я грішною ніколи не була" " Усі ми грішні, і ти не янгол, Ти створена, як я, зі зла. В твоїх очах танцюють чортеня, В душі твоїй кипить смола, І ти сама, маленьке бісеня, А очі немов попіл, як імла". Диявол міцно стиснув руки, Хотів торкнути розум діви, І дати їй солодкої отрути, Спростувати всі її сумні'ви. У царсті мертвім залишилась, не знала ні добра, нічого, І на диявола вона кліщилась, Щоб випити киплячу кров його. Вона зробила це недавно, вчора, і на престолі знову ні душі, Душа дівоча стала чисто чорна, у цій бездушній мертвій глуші. Невинна діва стала Сатаною, Вона була ще та грішни'ця, Вона була і зла, і чарівною, Справжня темна й зла цариця. Грішною стала і буде ось такою, Багряним коляром палатимуть міста, Вона зіграє в долю із тобою, І зап'янить твій розум і вуста. Не забавляй диявола ніколи, Інакше станеш їм самим, А то не буде ні тебе, ні долі, Ти станеш гіршний й невгасим. "Усі ми грішні", так, це правда, Ми порушали заповіді Божі, І це все не важливо, правда? Пощадіть ви наші гріші душі...

15.01.2020

2

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3777

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1134