Мій світ уяви
Анастасія Заматевська
Коли шукаю я натхнення - таке масштабне, сильне і палке, то проводжаю сновидення і бачу я вже ледь тривке - моє спасення... П'янке, відкрите, всеосяжне - не будь до мене легковажне - моє натхнення... Довгоочікувано-ніжне, велике, чисте і розкішне - ти сьогодення...
2020-11-07 09:42:39
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
А моє натхненння приходить з музики та літератури😉. Чудовий вірш😊.
Відповісти
2020-11-07 10:21:02
1
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art моє натхнення - дивна штука, воно приходить у стресових ситуаціях)
Відповісти
2020-11-07 10:23:08
1
Інші вірші поета
Подивися на мене... Вільна правда Ти мені не чужий... Побудуй своє щастя
Інші поети
Inked Disaster
@inkeddisaster
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2068
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4646