Curas margarita somnia
Анастасія Заматевська
А кажуть, мріяти потрібно, про все буквально, без обмежень. І хоч не збудеться - всерівно! Вже досить хибних застережень. В думках і радість ми пройшли, і геть сумні моменти смутку. Та все ж з тобою ми знайшли, той ключик нашого рятунку. Коли б сказав мені "люблю", я теж не стала би мовчати. Ніколи вже не погублю, момент, що дав нам все почати. Ці мрії линуть без упину, летять беспечно над зірками. І перетворюються в піну, десь в океані над хвильками. Ви мрійте люди, я вас прошу! Це гарне почуття людини. Це ж не важку тягнути ношу - плекати мрій свою перлину!
2020-12-21 13:44:46
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тэль Эгронор
Лишень у мріях ми живі
Відповісти
2020-12-24 00:35:39
1
Анастасія Заматевська
ні, саме "беспечно",)
Відповісти
2020-12-24 18:13:28
Подобається
Анастасія Заматевська
"безтурботно", згодна, що вжила русизм, але я так захотіла, мені так подобається
Відповісти
2020-12-25 16:30:01
Подобається
Інші вірші поета
Мій світ уяви Актуальність А щастя вже не за горами... Навіяно тобою
Інші поети
Hitar
@Hitar
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1969
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3903