Curas margarita somnia
А кажуть, мріяти потрібно, про все буквально, без обмежень. І хоч не збудеться - всерівно! Вже досить хибних застережень. В думках і радість ми пройшли, і геть сумні моменти смутку. Та все ж з тобою ми знайшли, той ключик нашого рятунку. Коли б сказав мені "люблю", я теж не стала би мовчати. Ніколи вже не погублю, момент, що дав нам все почати. Ці мрії линуть без упину, летять беспечно над зірками. І перетворюються в піну, десь в океані над хвильками. Ви мрійте люди, я вас прошу! Це гарне почуття людини. Це ж не важку тягнути ношу - плекати мрій свою перлину!
2020-12-21 13:44:46
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тэль Эгронор
Лишень у мріях ми живі
Відповісти
2020-12-24 00:35:39
1
Анастасія Заматевська
ні, саме "беспечно",)
Відповісти
2020-12-24 18:13:28
Подобається
Анастасія Заматевська
"безтурботно", згодна, що вжила русизм, але я так захотіла, мені так подобається
Відповісти
2020-12-25 16:30:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8349
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1969