Curas margarita somnia
Анастасія Заматевська
А кажуть, мріяти потрібно, про все буквально, без обмежень. І хоч не збудеться - всерівно! Вже досить хибних застережень. В думках і радість ми пройшли, і геть сумні моменти смутку. Та все ж з тобою ми знайшли, той ключик нашого рятунку. Коли б сказав мені "люблю", я теж не стала би мовчати. Ніколи вже не погублю, момент, що дав нам все почати. Ці мрії линуть без упину, летять беспечно над зірками. І перетворюються в піну, десь в океані над хвильками. Ви мрійте люди, я вас прошу! Це гарне почуття людини. Це ж не важку тягнути ношу - плекати мрій свою перлину!
2020-12-21 13:44:46
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тэль Эгронор
Лишень у мріях ми живі
Відповісти
2020-12-24 00:35:39
1
Анастасія Заматевська
ні, саме "беспечно",)
Відповісти
2020-12-24 18:13:28
Подобається
Анастасія Заматевська
"безтурботно", згодна, що вжила русизм, але я так захотіла, мені так подобається
Відповісти
2020-12-25 16:30:01
Подобається
Інші вірші поета
Ти, я і ціле місто... Наболівші моменти Про дружбу Люди між людьми
Інші поети
Veronica_Kovalenko
@veronika_kovalenko
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4512
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3828