Відвертості

Анастасія Заматевська

О, ні! Я зовсім не свята, Такого я й не говорила. Яким би не було моє життя - Та все ж готова я розкрить вітрила. Я буду впевнено ходить по морю, Мій корабель міцний, зовсім не хиткий. З ним я впевнено все зло поборю, Яким би вже не було вертке. Добро моє уже не за горами, А разом з ним кохання й радість. Вони ідуть там десь дворами, Аби лише не тягли в старість. Так, я зовсім не свята, Можливо груба деколи, відверта, Але ж і чесна, досить молода, А значить все іще попереду.

2020-11-17 14:03:03

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lelyana_ art

Прямо мої сьогоднішні думки😊😉

Відповісти

2020-11-17 19:18:17

Князь

Прекрасные слова...

Відповісти

2020-11-18 16:42:40

Інші вірші поета

Вільна правда Побудуй своє щастя Випробування А щастя вже не за горами...

Інші поети

Black Hole

@Black_Hole

Pame

@Pame

Leno4eek

@Leno4eek

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11156

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

102

4012