Хіба можливо повторить..?
Anataya Vella
Дивлюсь на тебе - серце грає, А глянеш ти - душа горить. Молю тебе і закликаю: Зирни на мене хоч на мить! Блакить твоїх очей джерельна. Вона дарує мені сил! Чи забирає..? От, не знаю..! Та точно не позбавить крил, Яких я й так сама не маю, Бо не літаю, не літаю... Давно спустилася на землю, Сховалась в затінку осик. Нині тримаюсь ґрунту твердо, А потайки люблю твій лик... У ньому все закарбувалось: І простота, й багатогранність, І вияв сутності, буття. Тож я втішаюсь, бо вглядаюсь... І споглядаю в нім життя. Почуте з уст твоїх вітання Досі в свідомості бринить. І я спізнала раювання... Хіба можливо повторить..? Твоя присутність зігріває. Твоя байдужість холодить. Не маючи тебе, втрачаю, Й від того серденько щемить...
2023-12-04 19:38:55
5
0
Інші вірші поета
Провина Кохання є Чудесна драма І був юнак. І я була нівроку
Інші поети
montelude
@montelude
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1780
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3365