.-.-.-.-.

Ден Щусь

Живеш з думками про тих кого втратив: Хто просто пішов, а кого смерть з собою взяла, Хто зрадив колись, хтось просто забув... Комусь довелося надовго піти туди, Де й смерть досі блукає, шукає наступних. Тяжко жити, як серце розбите: Шукати в світі чиєїсь любові, Теплих обіймів, пошепки теплих слів, Можливо й не схожу на себе, Але все ж всім серцем кохану... Важко жити з думками: Як кулі вгризаються в мозок, І трощать, паплюжать всю душу Нагадують - мізерний ти насправді Супроти всіх інших гігантів... Складно жити у світі самотнім, Коли вже і сам без маски не можеш, Коли і спробував відкритись, Але не отримав ні радості, ні щастя - Лиш біль та ще більше питань. Нікому не легко в цім світі вже жити: Життя справді, як бій, але без правил, Але ти мусиш триматись, щось ще горить, Щось хороше, схоже на світло в тобі; Прошу збережи це в собі, людино, збережи.

2020-02-29 16:39:06

2

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

130

26

4501

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1012