.-.-.-.-.
Живеш з думками про тих кого втратив: Хто просто пішов, а кого смерть з собою взяла, Хто зрадив колись, хтось просто забув... Комусь довелося надовго піти туди, Де й смерть досі блукає, шукає наступних. Тяжко жити, як серце розбите: Шукати в світі чиєїсь любові, Теплих обіймів, пошепки теплих слів, Можливо й не схожу на себе, Але все ж всім серцем кохану... Важко жити з думками: Як кулі вгризаються в мозок, І трощать, паплюжать всю душу Нагадують - мізерний ти насправді Супроти всіх інших гігантів... Складно жити у світі самотнім, Коли вже і сам без маски не можеш, Коли і спробував відкритись, Але не отримав ні радості, ні щастя - Лиш біль та ще більше питань. Нікому не легко в цім світі вже жити: Життя справді, як бій, але без правил, Але ти мусиш триматись, щось ще горить, Щось хороше, схоже на світло в тобі; Прошу збережи це в собі, людино, збережи.
2020-02-29 16:39:06
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4835