Мушу і повинен? Ні!

Ден Щусь

Чи я привид, га? А може лиш машина? Почуттів хіба я теж не маю? Чи мною робити що завгодно можна? Ні, та йдіть до біса, ваші правди Ними я по горлянку вже наївся! Чи можливо клоун? А можливо я ніхто? Лиш для забави вертите ви мною? Але чи буде сил вам наодинці Проти праведного гніву встояти мого? Най не помічаєте ще мене - та скоро... Можливо я безглузда цяцька ваша? О, а можливо ваша ще й служанка? Перед ким скажіть, прошу, я винен, Що таким уже на світ родився!? Чому все я мушу і повинен? Ви знаєте, ніби, й справді більше, Та чому мене всьому повчати? Я і сам, Якщо захочу - навчусь, та спитаю Вашої поради; але сліпі - для вас ніхто я, Пустий звук, у реальності фантазій ваших.

2020-02-28 08:45:16

2

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3854

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4921