Мушу і повинен? Ні!
Чи я привид, га? А може лиш машина? Почуттів хіба я теж не маю? Чи мною робити що завгодно можна? Ні, та йдіть до біса, ваші правди Ними я по горлянку вже наївся! Чи можливо клоун? А можливо я ніхто? Лиш для забави вертите ви мною? Але чи буде сил вам наодинці Проти праведного гніву встояти мого? Най не помічаєте ще мене - та скоро... Можливо я безглузда цяцька ваша? О, а можливо ваша ще й служанка? Перед ким скажіть, прошу, я винен, Що таким уже на світ родився!? Чому все я мушу і повинен? Ви знаєте, ніби, й справді більше, Та чому мене всьому повчати? Я і сам, Якщо захочу - навчусь, та спитаю Вашої поради; але сліпі - для вас ніхто я, Пустий звук, у реальності фантазій ваших.
2020-02-28 08:45:16
2
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2750
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5326