Мушу і повинен? Ні!
Ден Щусь
Чи я привид, га? А може лиш машина? Почуттів хіба я теж не маю? Чи мною робити що завгодно можна? Ні, та йдіть до біса, ваші правди Ними я по горлянку вже наївся! Чи можливо клоун? А можливо я ніхто? Лиш для забави вертите ви мною? Але чи буде сил вам наодинці Проти праведного гніву встояти мого? Най не помічаєте ще мене - та скоро... Можливо я безглузда цяцька ваша? О, а можливо ваша ще й служанка? Перед ким скажіть, прошу, я винен, Що таким уже на світ родився!? Чому все я мушу і повинен? Ви знаєте, ніби, й справді більше, Та чому мене всьому повчати? Я і сам, Якщо захочу - навчусь, та спитаю Вашої поради; але сліпі - для вас ніхто я, Пустий звук, у реальності фантазій ваших.
2020-02-28 08:45:16
2
0
Інші вірші поета
Почуття .-.-.-.-. 12.34.21 Нащо ти раниш себе? Просто забудь!
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12272