Крижана королева
По вогню я босоніж крокую, Мов по кризі, по гострому склу, По уламках, краєчками раю Я всі каверзи гідно пройду. Вкотре я натикнуся на збіги Невезінь або злих язиків І пограю ще раз в їхні ігри, Ігри тих, недалеких, умів. Я, приймаючи правила долі, Вчуся бути сильнішою тут І стають під моєю ногою Льодом краплі невдачей і скрут. Та інакше все можна побачить, Не полон, а свободу знайти. До добра через труднощі шляхом Йтиму я саме так, як і ти. Я тепер лише ковзаю легко По усіх тих моїх перешкодах, Що ламаються тільки під лезом І зникають в загублених водах. Не здаватися, все відпустити, Завжди бути в думках обережною, Мені краще і жити, і бути Крижаною на вік королевою.
2022-11-13 05:18:31
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Мені сподобалось.
Відповісти
2022-11-13 07:53:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4543
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3369