Крижана королева
По вогню я босоніж крокую, Мов по кризі, по гострому склу, По уламках, краєчками раю Я всі каверзи гідно пройду. Вкотре я натикнуся на збіги Невезінь або злих язиків І пограю ще раз в їхні ігри, Ігри тих, недалеких, умів. Я, приймаючи правила долі, Вчуся бути сильнішою тут І стають під моєю ногою Льодом краплі невдачей і скрут. Та інакше все можна побачить, Не полон, а свободу знайти. До добра через труднощі шляхом Йтиму я саме так, як і ти. Я тепер лише ковзаю легко По усіх тих моїх перешкодах, Що ламаються тільки під лезом І зникають в загублених водах. Не здаватися, все відпустити, Завжди бути в думках обережною, Мені краще і жити, і бути Крижаною на вік королевою.
2022-11-13 05:18:31
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Мені сподобалось.
Відповісти
2022-11-13 07:53:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1484
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5001