Людська лють
Останнім часом коїться багато Незрозумілих дій, страшних речей І світ навколо, мов ота палата, Де божевільних втримують людей. Один вбиває, другий нападає, А третій себе Богом уявив, Поки четвертий йшов до Бога плаєм, Його "місцевий Бог" вже засудив. Останнім часом коїться багато, Нас тут катують, страчують брати, І замість того, щоб лиш обійняти, Від нас батьки примушені піти. Тут всі тепер розгнівані, колючі, Нажаль, не взмозі бачить і почуть. Нас затягнули в раз криваві кручі, Страшний не Бог, а справжня людська лють.
2022-10-17 14:04:13
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Оце точно. Останні слова прямо в ціль. Хороший вірш
Відповісти
2022-10-17 16:22:59
1
Ашаннiя
@Лео Лея дякую 🤗🙏
Відповісти
2022-10-17 16:38:15
1
Ашаннiя
🤗🙏
Відповісти
2022-10-18 03:31:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5103
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5175