Я знов вдаряюсь об людей
Я знов вдаряюсь об людей... Та Скільки ж можна довіряти, А потім гнати біль з грудей І в котрий раз допомогати? Від їхніх вчинків свіжі рани, Але замало, треба ще, Щоб брами вогнищем палали, Щоб Вам нашкодити іще. Да й так, щоб квітнули тюльпани У тому місці, де журба; І щоб топили океани, Безодня — то печаль раба. Я знов вдаряюсь об людей... Та їм же ш це не зрозуміти. Поки карають їх дітей, Я все ж продовжую ясніти. Бо є на світі справедливість, За кожен вчинок є ціна І штучна посмішка, звабливість — То купа бруду і лайна.
2022-11-06 21:42:50
8
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8253
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1518