Я знов вдаряюсь об людей
Я знов вдаряюсь об людей... Та Скільки ж можна довіряти, А потім гнати біль з грудей І в котрий раз допомогати? Від їхніх вчинків свіжі рани, Але замало, треба ще, Щоб брами вогнищем палали, Щоб Вам нашкодити іще. Да й так, щоб квітнули тюльпани У тому місці, де журба; І щоб топили океани, Безодня — то печаль раба. Я знов вдаряюсь об людей... Та їм же ш це не зрозуміти. Поки карають їх дітей, Я все ж продовжую ясніти. Бо є на світі справедливість, За кожен вчинок є ціна І штучна посмішка, звабливість — То купа бруду і лайна.
2022-11-06 21:42:50
8
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2129
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2429