Зацікавлений
Ілля Срібний
Мене так цікавить, що вітер шепоче, що вода шумить між каміннями. Цікавість приховуює в собі очі дівочі, там же ховаються із стражданнями. Люди вмирають тому, що живі, ці закони природи надто криві. Та й вам вже не змінити цей світ, адже скільки батьків, стільки й сиріт. Нехай коливається щастя із сумом, та безнадійні шукають нової дози. Якось висохнуть і мої сльози, а сіль не буде пекти над шрамом.
2020-08-15 15:12:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Меліса
і як от можна на перший погляд звичайні слова передавати у такий калейдоскоп? дуже чутливо і є над чим задуматись.
Відповісти
2020-08-16 11:23:09
1
Ілля Срібний
@Меліса не знаю, воно саме виходить😅
Відповісти
2020-08-16 11:43:19
1
Інші вірші поета
Книга Калюжа Збираючи попіл руками Знесилений
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3550
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2793