АСЕНСУАЛЬНІСТЬ
Асенсуальність як відповідь Бачив усе Тема нýдить, зло́бить кліше Крутиш носом Аксесуальність як вимір, в котрому живем ми по черзі Вживаємо, наче гриби сушені, одне з одного За потреби Та то вже інше, як довелося Аксесуари Чіпляємо іноді, що завалялися десь, до душі А буває сиплем на голову купами Просто аби не здаватись розгубленими Грубими Не занадто дорослими Обидва симптом асемії носимо Акцентуальність Поставив на Кафку свій стан, йдемо́ далі Подай кави Асинхронія Коли я зламалась, чому повішавсь мій лікар? Він про мене подбав, вживив чіп життя, Що й досі ниє Асенізатор Людина, яка здійснює асенізацію. Асинклітизм Вставлення головки плоду у вхід малого тазу поза віссю Ти не відкриваєш мені своєї істинності Такий замкнений Я ж читаю тобі вірші Де твоя вдячність? Тягну за волосся Ляскаю вазою Як мені жити Вуглем змазаною, в дим відчуття закутий Ассимілянт подекуди Просеко не п’ю Викликає одразу відразу, як і будь-який алкоголь, і папіроси А ти все носиш свій старий светр Прилип до тіла Наче в ньому вмер ти Коли пішла То ж не стерти цієї зарази Лишивсь шрам Аж на самих грудях після ампутації серця Натомість я вправна В справі Неодержимості
2023-09-28 11:53:31
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1805
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2026