ЯК ЛЮДИНА
Писатиму як людина Не скрін не скло і не сенсор руху Неначе мені не на цей потяг Та й загалом не дивлячись на годинник не лапаючи свого серця в пошуках чергового дива Що дмухає в вухо інсультом Минулого Писатиму не анонімно Крізь крінж шкарлупи ірреальності Ти приходив казав очі-ночі а направду відвертим так і не був Бо хто ж ним бути хоче Недоречно віддаю тобі кривдою смуток самотності Писатиму лаконічно Не відволікаючи повіками, не хапаючись зайвий раз за ліки Аби завдати потрібної вроди Мов котові шкідливому що встелив ноутбук Своєю щирою слиною Як цей рядок друкувала Коли збагнула що його й не було в мене Ніколи Та чи й варто заводити Писатиму аж поки не схудну поки не поглине поки не стане нудно Ти казав графоманія Така ефемерна безмежного стану На грані Від котрої як падаєш в воду то це вже не без спочину Кусаю за ногу Бо я Як людина пишу
2023-09-28 11:51:25
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5294
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5752