ЯК ЛЮДИНА
Писатиму як людина Не скрін не скло і не сенсор руху Неначе мені не на цей потяг Та й загалом не дивлячись на годинник не лапаючи свого серця в пошуках чергового дива Що дмухає в вухо інсультом Минулого Писатиму не анонімно Крізь крінж шкарлупи ірреальності Ти приходив казав очі-ночі а направду відвертим так і не був Бо хто ж ним бути хоче Недоречно віддаю тобі кривдою смуток самотності Писатиму лаконічно Не відволікаючи повіками, не хапаючись зайвий раз за ліки Аби завдати потрібної вроди Мов котові шкідливому що встелив ноутбук Своєю щирою слиною Як цей рядок друкувала Коли збагнула що його й не було в мене Ніколи Та чи й варто заводити Писатиму аж поки не схудну поки не поглине поки не стане нудно Ти казав графоманія Така ефемерна безмежного стану На грані Від котрої як падаєш в воду то це вже не без спочину Кусаю за ногу Бо я Як людина пишу
2023-09-28 11:51:25
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1852
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8222