ГРУВ
Лий каву одразу сюди, на підлогу. В тебе на все є відповідь: глясе. Лукаво в екстазі стелила під ноги, Мемом есе: мов лід поблід, трясе. Я не відпущу тепер тебе живого. По хаті привидом ходять вірші, Ліниві почути з портмоне стогін. Пихато вирізав гомін зі слів. Вплети пуританське своє графоманство. З коми збагнув: носій поцупив грув. То ти лихоман, що цькує мене танцем В колі впритул видіння: грубо в гру. Плацебо до губ не ліпи: стане багом.
2023-09-28 11:48:31
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1744
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1445