ГРУВ
Лий каву одразу сюди, на підлогу. В тебе на все є відповідь: глясе. Лукаво в екстазі стелила під ноги, Мемом есе: мов лід поблід, трясе. Я не відпущу тепер тебе живого. По хаті привидом ходять вірші, Ліниві почути з портмоне стогін. Пихато вирізав гомін зі слів. Вплети пуританське своє графоманство. З коми збагнув: носій поцупив грув. То ти лихоман, що цькує мене танцем В колі впритул видіння: грубо в гру. Плацебо до губ не ліпи: стане багом.
2023-09-28 11:48:31
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1299
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1776