ГРУВ
Лий каву одразу сюди, на підлогу. В тебе на все є відповідь: глясе. Лукаво в екстазі стелила під ноги, Мемом есе: мов лід поблід, трясе. Я не відпущу тепер тебе живого. По хаті привидом ходять вірші, Ліниві почути з портмоне стогін. Пихато вирізав гомін зі слів. Вплети пуританське своє графоманство. З коми збагнув: носій поцупив грув. То ти лихоман, що цькує мене танцем В колі впритул видіння: грубо в гру. Плацебо до губ не ліпи: стане багом.
2023-09-28 11:48:31
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9163
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3514