ДАРМА
Навіть якщо помиєш волосся, нічого не зміниться. Хтось скаже: "Що в тому цінного для глядача? Це не поезія. Або бодай вдушила б кота я, видрати з себе хоча би яку емоцію, Неабияк пізнавши дзен, що удерся отямленням в хату мого буття. В довіру втерся Дарма. Бідна тваринка. Я посаджу виноград на вікні, щоб корінням додер до сусідів минулих творінь, До їх дивних тіл. Хай би там пальцем у скроні крутив ти, що я не про те, Але в чому ж той сюр мав би бути, якого ти так божевільно хтів, Коли підіймався до мене крізь люстри світів Без перил, Обмежений від почуття думками? В смітник оригамі, Що склав з моїх слів Білих. Ніжно знаходжу в собі павутиння весни. Я знаю, що осінь, мовчи, візьми вже що є. Тривало Все на тобі замикаю, Хоча так бракує ключів, А є й такі, котрих не тримала ніколи, тільки ввижались. Здавалось замало завжди Вкриватися ковдрою пустоти, Де ми - довжелезні монстри, Спричинені власним коханням В гострих Стінах цих. Навіть якщо я помию волосся нічого не зміниться.
2023-09-28 11:53:54
1
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1473
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2157