СТАЛОСЬ

Квіла Безодня

Видали буття. Серійних масок самоскид. Тривала зустріч: чай, ракети, лід в пакетах І троянди. Та облиш. Не така і мила. То червиві сни умили відчуття. Терміти ірреальності. Обличчя квіти. Тож не захворіти шансу не існує. Ти серйозний. Я – мала. Голова в людині. Номер слів. Кліше у портмоне: “На згадку. Твій.” Кусаю губи. Кров мов черепаха. Скільки не втрачай. Вростають пальці в тишу. Друком. Простирадла гавань. Ракурс ззаду. Я завжди хотіла цей каприз. Мотузки. Ще декілька кадрів. Погляд залишай у тілі. Ти примара. Я – роса. Зомлілі зломлені зозулі на арені духу. Фокусник. В анфас цілую. Болем-повенем, аж поки не доповню. Ось він, капелюх з розчавленим яйцем Дичини. Гроза. Ніхто ні в кого не просив, А сталось те, що сталось. Не вибачайся.

2023-09-30 08:32:16

2

0

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1543

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1445