СТАЛОСЬ
Видали буття. Серійних масок самоскид. Тривала зустріч: чай, ракети, лід в пакетах І троянди. Та облиш. Не така і мила. То червиві сни умили відчуття. Терміти ірреальності. Обличчя квіти. Тож не захворіти шансу не існує. Ти серйозний. Я – мала. Голова в людині. Номер слів. Кліше у портмоне: “На згадку. Твій.” Кусаю губи. Кров мов черепаха. Скільки не втрачай. Вростають пальці в тишу. Друком. Простирадла гавань. Ракурс ззаду. Я завжди хотіла цей каприз. Мотузки. Ще декілька кадрів. Погляд залишай у тілі. Ти примара. Я – роса. Зомлілі зломлені зозулі на арені духу. Фокусник. В анфас цілую. Болем-повенем, аж поки не доповню. Ось він, капелюх з розчавленим яйцем Дичини. Гроза. Ніхто ні в кого не просив, А сталось те, що сталось. Не вибачайся.
2023-09-30 08:32:16
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1767
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3158