НЕ ДИХАЄ
Дилеми схил Ціпки посеред двору єства Модерн навшпиньках витвором не стане По прірві нас Без відчайдушних вкидів та випадів Не взмозі вгледіти Попід калюжами ілюзій зокрема Ти знаєшся на прозі На метафорах, що скиглять, як голодні І нічим столувати, окрім відчаю, з котрого збудував комод зневіри Хтів довести́ теорію про всесвіт, що то я Така мала була на фото на велосипеді Така чіпка За неосяжність При нагоді Скажу, як на детекторі впіймаю Ти знаєшся на стилі Мистецький смак устами доведе до збою будь-кого З тобою Перекро́їть безоднею пітьма розбитим Волінням Із відсутнім ротом На квіти впав У клітці висота Та годі Досі в моїх вишкрябаних нігтями словах Вікно не дихає
2023-09-28 11:53:04
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1711
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899