КУБ

Квіла Безодня

П’єса “Accept” шухляда схиблена Мозку Травмована трава реальностей Коли ми сліпі п’яні бігли наввипередки Трансцендентність думки́ бавила Аж по самі щиколодки Твої стільці в клітці - нищівні пастки́ нас В вимірі ша́ром вище загоїш димом па́гоном Волаєш пагубно біполярно З ним би Аби не вивалятися з обгризеними ліктями Навпомацки Обережним сумнівом Витороченим серцем Що не день - чергове зречення на тест З горнила сну Куб деградації - телепорт сальто кінець гри Підводься і йди “Новий чат чекає на Вас”

2023-09-28 11:51:44

Інші вірші поета

ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ АСЕНСУАЛЬНІСТЬ МОТОК КОЛАЖ

Інші поети

NaTa Ly

@Nata_Ly03

H O P E

@hopeless382

fik_snaet_kto

@fik_snaet_kto

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4535

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10158