КУБ
Квіла Безодня
П’єса “Accept” шухляда схиблена Мозку Травмована трава реальностей Коли ми сліпі п’яні бігли наввипередки Трансцендентність думки́ бавила Аж по самі щиколодки Твої стільці в клітці - нищівні пастки́ нас В вимірі ша́ром вище загоїш димом па́гоном Волаєш пагубно біполярно З ним би Аби не вивалятися з обгризеними ліктями Навпомацки Обережним сумнівом Витороченим серцем Що не день - чергове зречення на тест З горнила сну Куб деградації - телепорт сальто кінець гри Підводься і йди “Новий чат чекає на Вас”
2023-09-28 11:51:44
0
0
Інші вірші поета
ЯК ЛЮДИНА SLOW MOTION ВТОМА ІНАКШЕ ДУМАТИ
Інші поети
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1656
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4207