SLOW MOTION
Нарізані шматки болю Ракурс від’їзд slow motion стоп-кадр зманливий Напиши мені музику, якої мара не чула Якоїсь спонтанно справжньої живої без подряпини зайвим пафосом розголосом На столі вечеря стигне Хіба ти ще не збагнув коли сміття виносив З хати нашої самості Здригався куб в чіпких долонях твоїх коли хтів До істини само́ї дорватися Довгочасної тривалої де ніхто б не втри́мав Не зманіпулюв Клопи під матрацом свідомості Як заходяться то вже в психіці розлади Мариться невидима мить почати з нової молодості З першого голосу Хіба ми не народилися аби вбити себе щодня? Хіба ми не покриваємо одне одного відбувати свій час Аби не так було нудно, як з кимсь іншим Хто не такий духовний точніше небездарний Хіба ми не Скромадимо стіни вуглем залишаючи шрами невтомно Називаєм мистецтвом усе На що око пада Кожен безлад і сварку і кожне “пробач” і просто коли руки́ торкаєшся Чи то шиї Як стаю схожою на повітря я А як повіриш мені, стаю розколотою навпіл Сокирою На колоді дня То ж не гай і не дивись на мене з докором Мов лише від доктора Я існую вже давно
2023-09-28 11:52:43
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11552
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1605