SLOW MOTION

Квіла Безодня

Нарізані шматки болю Ракурс від’їзд slow motion стоп-кадр зманливий Напиши мені музику, якої мара не чула Якоїсь спонтанно справжньої живої без подряпини зайвим пафосом розголосом На столі вечеря стигне Хіба ти ще не збагнув коли сміття виносив З хати нашої самості Здригався куб в чіпких долонях твоїх коли хтів До істини само́ї дорватися Довгочасної тривалої де ніхто б не втри́мав Не зманіпулюв Клопи під матрацом свідомості Як заходяться то вже в психіці розлади Мариться невидима мить почати з нової молодості З першого голосу Хіба ми не народилися аби вбити себе щодня? Хіба ми не покриваємо одне одного відбувати свій час Аби не так було нудно, як з кимсь іншим Хто не такий духовний точніше небездарний Хіба ми не Скромадимо стіни вуглем залишаючи шрами невтомно Називаєм мистецтвом усе На що око пада Кожен безлад і сварку і кожне “пробач” і просто коли руки́ торкаєшся Чи то шиї Як стаю схожою на повітря я А як повіриш мені, стаю розколотою навпіл Сокирою На колоді дня То ж не гай і не дивись на мене з докором Мов лише від доктора Я існую вже давно

2023-09-28 11:52:43

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4878

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

1999