ЗАБУТТЯ
Із всемережжя їдючий стогін дороги. Стати слабкою. Це так, наче під рукою немає тебе, І та підсвідомість гуляє сама по собі з зав’язаними ногами. Очі Ведуть до межі Між мною і ними прірва перестороги, Якої не передбачив ні ти, ні твої колажі Фракталами долі Факти лихої волі -ножі Двічі втрачені використані таємно Стиглої шкіри кадри лекалами всюди де ти не вбачала й досі Ось і Простирадло в каві Не виплавити ані слів, ані вимислення, ані просто до́кору забуття В самотності зради джент Дзеркала́ заради невроди Випатратися зусім звідусіль Аби тихо Стало Більше не тісно в кайданах
2023-09-28 11:49:36
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13184
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2402