ЗАБУТТЯ
Квіла Безодня
Із всемережжя їдючий стогін дороги. Стати слабкою. Це так, наче під рукою немає тебе, І та підсвідомість гуляє сама по собі з зав’язаними ногами. Очі Ведуть до межі Між мною і ними прірва перестороги, Якої не передбачив ні ти, ні твої колажі Фракталами долі Факти лихої волі -ножі Двічі втрачені використані таємно Стиглої шкіри кадри лекалами всюди де ти не вбачала й досі Ось і Простирадло в каві Не виплавити ані слів, ані вимислення, ані просто до́кору забуття В самотності зради джент Дзеркала́ заради невроди Випатратися зусім звідусіль Аби тихо Стало Більше не тісно в кайданах
2023-09-28 11:49:36
0
0
Інші вірші поета
НЕ ТАКИЙ ІНАКШЕ ДУМАТИ СТАЛОСЬ КУБ
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Эрика
@Erika_Star
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9369