Жінка (UA)
Ти просто жінка, що захоплює, але покохати тебе неможливо. Пишеш свої вірші, але поезія себе ізжила. І тобі ніхто того не сказав. Може і жаль, але не дуже, бо ти би знову була засмучена. А твої очі відверто кажуть, що своє ти вже точно відмучила. Інакше, а як би ти стала тою зіркої, тою крихтою у морі слів? Будь-яка правда тобі вже не здається гіркою, тому без жалю випускаєш гнів. Дуже відверта та занадто холодна: — Яка з минулих тебе була коханою? — Жодна. Може ти і голодна, але не до якихось людських речей. Тебе торкнись — від погляду пропече. Наскрізь. Бо ти просто жінка, що вміє захоплювати, але покохати тебе неможливо. Поезія — то вже мертвий непотріб, то ти її може ізжила?
2022-01-28 09:46:51
36
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Запав в душу!✨🌺
Відповісти
2022-01-28 09:48:05
2
Ай
Відповісти
2022-01-28 09:48:48
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2077
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2366