Минуло все, минули ми
Твій погляд більше не вартий моїх солоних сліз, Минуло все, минули ми, Не стали тими, ким хотіли. Твоя стежка життєва більше з моєю не з'єднається, Хоч стільки було сподівань, Хоч стільки марних зустрічань, Хоч стільки даремних з тобою поруч проведених годин. Твої очі більше не будуть світити серед темної очі мені, Не покажуть дороги до світла, Не покажуть виходу з тунелю, В котрий же завели самі... Твої поради більше в пригоді не стануть мені, Я буду шоколадніше за тебе жити, Я буду квітки серед поля зривати, Я буду під дощем сама танцювати, А ти все ще холодної води боятися будеш. © Блакитноока
2021-05-03 17:51:39
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2658
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4723