г р у д е н ь

Блакитноока

наступна зупинка — грудень остання з дванадцяти у голові мільйони незабутніх вражень ой, і все не згадати! найважливіше — наш чай із м'яти ще трішки — потяг прибуде остання станція — кінцева сподіваюся, хтось із нас щастя віднайде хоч біля серця наша фотокартка глянцева засніжило усе місто люблю зиму! хоч літо ще не відпускає замісити б медове тісто пряників напекти поки за вікном смеркає дивитися "сам удома" тримаючи тебе за руку наша любов така несвідома схожа на невідому хімічну сполуку © solenka

2021-12-11 17:08:21

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

➒ ➊ ➊

Дуже, дуже гарно.

Відповісти

2021-12-11 17:14:52

Блакитноока

@➒ ➊ ➊ велике дякую!

Відповісти

2021-12-11 18:59:01

Подобається

Блакитноока

дякую!🤍

Відповісти

2022-01-02 20:45:31

Подобається

Інші вірші поета

дитинства сад м а т е м а т и к а поміж картин Наворожила

Інші поети

Adara Halley

@adarahalley

Памс

@pararampam

Masha Debil

@Debilmasha

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2630

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3527