г р у д е н ь
Блакитноока
наступна зупинка — грудень остання з дванадцяти у голові мільйони незабутніх вражень ой, і все не згадати! найважливіше — наш чай із м'яти ще трішки — потяг прибуде остання станція — кінцева сподіваюся, хтось із нас щастя віднайде хоч біля серця наша фотокартка глянцева засніжило усе місто люблю зиму! хоч літо ще не відпускає замісити б медове тісто пряників напекти поки за вікном смеркає дивитися "сам удома" тримаючи тебе за руку наша любов така несвідома схожа на невідому хімічну сполуку © solenka
2021-12-11 17:08:21
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
➒ ➊ ➊
Дуже, дуже гарно.
Відповісти
2021-12-11 17:14:52
1
Блакитноока
@➒ ➊ ➊ велике дякую!
Відповісти
2021-12-11 18:59:01
Подобається
Блакитноока
дякую!🤍
Відповісти
2022-01-02 20:45:31
Подобається
Інші вірші поета
п р и р е ч е н і Намалюю... зимова казка Щастя, ти де?
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2116
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3962