Рамки

Блакитноока

А ти намалювала власні рамки, Аби бодай не втнути щось, Поки пензель твій силою небесною палав, Я знаходив тебе у кімнаті. З'являлося сонце у вікні, На полотні твоєму плакала земля, А ноти суму розліталися будинком... Коли нарешті зможеш усвідомить, Що зручно в рамках лиш портретам? © Блакитноока

2021-04-08 18:48:44

Інші вірші поета

Намалюю... м и н у л е с в і т к н и ж к о в е п о ч у т т я

Інші поети

Elana

@Elana

Merlin911

@garovan321

Вячеслав Коголь

@vkol

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

3298

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2654