м о в ч а т и
Серед ночі темної будемо мовчати, це ж краще, ніж про абсурд розмовляти, на зорі дивитися станемо, нову історію почнемо. Соловей в лузі заспіває, що домівку рідну залишає, а де ж та пташина, яку він кохає? Полетіла далеко, нема кінця-краю. Хмари досі по небу пливуть, а в мені мрії нездійсненні живуть, життя — різноманітне, люди кажуть, та спогади чомусь сум навіюють. Твій браслет на моїй руці, гірка сльоза зрадливо тече по щоці, невже краще бути наодинці, ніж стояти на одній сходинці? by s_olenkaaa_
2021-07-10 19:35:01
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Блакитноока
@➒ ➊ ➊ дякую! Рада, що сподобалося.
Відповісти
2021-07-12 16:09:28
Подобається
Сандра Мей
👍👍👍супер в закладки
Відповісти
2021-07-14 18:26:58
1
Блакитноока
@Сандра Мей тішуся, що вірш сподобався!)
Відповісти
2021-07-15 05:25:38
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10411
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5732