м о в ч а т и
Блакитноока
Серед ночі темної будемо мовчати, це ж краще, ніж про абсурд розмовляти, на зорі дивитися станемо, нову історію почнемо. Соловей в лузі заспіває, що домівку рідну залишає, а де ж та пташина, яку він кохає? Полетіла далеко, нема кінця-краю. Хмари досі по небу пливуть, а в мені мрії нездійсненні живуть, життя — різноманітне, люди кажуть, та спогади чомусь сум навіюють. Твій браслет на моїй руці, гірка сльоза зрадливо тече по щоці, невже краще бути наодинці, ніж стояти на одній сходинці? by s_olenkaaa_
2021-07-10 19:35:01
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Блакитноока
@➒ ➊ ➊ дякую! Рада, що сподобалося.
Відповісти
2021-07-12 16:09:28
Подобається
Сандра Мей
👍👍👍супер в закладки
Відповісти
2021-07-14 18:26:58
1
Блакитноока
@Сандра Мей тішуся, що вірш сподобався!)
Відповісти
2021-07-15 05:25:38
1
Інші вірші поета
Осінь... Спробувати знову з чистого аркуша Буває час...
Інші поети
R..
@Djihad
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2755
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3094