О с і н ь
На вулиці дощить — кутаюсь в осінню прохолоду, листя під ногами шелестить — відчуваю особливу насолоду. Невдовзі туман запанує містом — та я зовсім його не боюсь, мине година, мить, хвилина — все повниться чудернацьким змістом, у атмосфері вересневих вечорів надовго загублюсь. Золотава пора займе свою варту, а вітер так палко-палко обійме, зупинитися чи йти далі — піддаватися азарту? Маю надію, що мене осінь до себе обов'язково прийме. Не дочекаюся, мабуть, бабиного літа, знову плацкарти — і краплі на склі, витягаю із шафи теплий светр, бо центр, занурений в імлі, стоїть, і далі біжу, долаючи все нові маршрути, аби зіграти гідну роль у жовтневому спектаклі. © solenka
2021-09-08 15:53:39
9
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2301
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14974