О с і н ь
Блакитноока
На вулиці дощить — кутаюсь в осінню прохолоду, листя під ногами шелестить — відчуваю особливу насолоду. Невдовзі туман запанує містом — та я зовсім його не боюсь, мине година, мить, хвилина — все повниться чудернацьким змістом, у атмосфері вересневих вечорів надовго загублюсь. Золотава пора займе свою варту, а вітер так палко-палко обійме, зупинитися чи йти далі — піддаватися азарту? Маю надію, що мене осінь до себе обов'язково прийме. Не дочекаюся, мабуть, бабиного літа, знову плацкарти — і краплі на склі, витягаю із шафи теплий светр, бо центр, занурений в імлі, стоїть, і далі біжу, долаючи все нові маршрути, аби зіграти гідну роль у жовтневому спектаклі. © solenka
2021-09-08 15:53:39
9
0
Інші вірші поета
А пам'ятаєш? Десь між посиланнями Рамки к і н е ц ь
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2666
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3061