О с і н ь
Блакитноока
На вулиці дощить — кутаюсь в осінню прохолоду, листя під ногами шелестить — відчуваю особливу насолоду. Невдовзі туман запанує містом — та я зовсім його не боюсь, мине година, мить, хвилина — все повниться чудернацьким змістом, у атмосфері вересневих вечорів надовго загублюсь. Золотава пора займе свою варту, а вітер так палко-палко обійме, зупинитися чи йти далі — піддаватися азарту? Маю надію, що мене осінь до себе обов'язково прийме. Не дочекаюся, мабуть, бабиного літа, знову плацкарти — і краплі на склі, витягаю із шафи теплий светр, бо центр, занурений в імлі, стоїть, і далі біжу, долаючи все нові маршрути, аби зіграти гідну роль у жовтневому спектаклі. © solenka
2021-09-08 15:53:39
9
0
Інші вірші поета
Море м о в ч а т и Єдиний шанс г р у д е н ь
Інші поети
Anna Gera
@my_own_story
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4017
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1572