Осінь
Надворі дощить,
і так важко, невдовзі настане початок осені,
серце завмирає — знову гучно гримить,
не світитиме сонечко — не спостерігатиме за його постаттю у тіні.
Дівчинка декілька ночей поспіль не спить,
здавалося, північ, та досі про нього думає,
вітер усе на шляху зриває, а вона біля вікна замріяно сидить,
та діяти надто пізно — він її не кохає.
Усе літо пролетіло немов одна мить,
ловили сонячних зайчиків, були й танці, й ніжні цілунки,
сумно, та дівчинці до нього так сильно кортить,
однак йти нема куди — він порвав усі її малюнки.
© solenka
2021-08-28 11:23:47
8
0