Осінь
Блакитноока
Надворі дощить, і так важко, невдовзі настане початок осені, серце завмирає — знову гучно гримить, не світитиме сонечко — не спостерігатиме за його постаттю у тіні. Дівчинка декілька ночей поспіль не спить, здавалося, північ, та досі про нього думає, вітер усе на шляху зриває, а вона біля вікна замріяно сидить, та діяти надто пізно — він її не кохає. Усе літо пролетіло немов одна мить, ловили сонячних зайчиків, були й танці, й ніжні цілунки, сумно, та дівчинці до нього так сильно кортить, однак йти нема куди — він порвав усі її малюнки. © solenka
2021-08-28 11:23:47
8
0
Інші вірші поета
м а т е м а т и к а Мріяти не шкідливо А пам'ятаєш? п о р а з к а
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1821
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15738