Плюс та мінус
А їх у світі тільки двоє, і кожен шукає оте "своє", вона хотіла, аби він став її героєм, у плани не входило шукати інших за небокраєм. У обох були власні рамки, інколи закривались від усіх на три замки, та найбільше бажали підтримки, мріяли разом зустрічати світанки. Жодного досвіду, лиш монетка на щасливу долю в кишені, та обоє опинилися на спільній сцені, наскрізь проблемами власними обплетені, разом чекали чарівної осені. Він обожнював її недоліки, клявся кохати навіки, а вона його шрами лікувала, тілом хлопця мандрувала, де болить — цілувала. Косинус та синус — плюс та мінус, усе буття — один на двох автобус, вона була найжаданішою із усіх спокус, від неї злітав до небес його пульс. © Блакитноока
2021-06-09 16:38:45
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Блакитноока
Відповісти
2021-06-09 19:31:33
1
R E
Фантастично
Відповісти
2021-06-12 13:35:56
1
Блакитноока
@R E дякую!💕
Відповісти
2021-06-12 18:46:31
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5793
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2494