М Р І Я
Сніданок з Едемом
Саме слово мрія має декілька значень. Мрія буває реальна або фантастична Але в мене своє філософське бачення Проведу я лінію до сонця дотичну. Per aspera ad astra це про мене, Але інснують ледацюги - Передайте за проїзд, джентельмене А я не чую, в мене закриті вухи Я уявляю, що моя мама жива, Я уявляю, що війни нема, Я уявляю, що ти біля мене Уявляю.. - Джентельмене! Так, я чую вас, Мадам. Але не скажу ні слова Свою душу я продам Я уявляв, що нема нікого. Думав, поринути в світ мрійливий, Але зрозумів, що я дуже вразливий Абраксас виконає мою мрію, Я досягну 365 неба ізопсефії. Не готовий я втілити мрії в життя, Замість того щоб збудувати реалії, Я думаю про не народжене дитя, Яке померло з мамою в аварії.
2019-02-24 16:47:07
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Sad Girl
😢😢😢
Відповісти
2019-02-24 18:16:36
2
Інші вірші поета
Космос Єва 2 Вершник війна 11 жовтня 2018 року L O I D
Інші поети
Tigerclawandtigertail
@tigerclawandtigertail
Soft kiri
@Kiribaku_Addict
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2459