надійніше вірити в себе
ромашка лікарська
Санту створено, щоб управляти дітьми, А Бога — дорослими. Усім відомо це від початку, Та зізнатися в цьому непросто. Пульс перевищує 200, Я у напівпритомному стані Розмальовую для тебе листівку, Можливо, вона остання. Я вірю лише в себе, У щасливий момент випадку, Роздивляюся чисте небо Без думки, що хтось там житиме. Без планів на існування, Я просто дивлюсь на хмари. Йду із відчаєм і проханням: Не водити мене по храмах.
2023-01-13 18:04:11
6
0
Інші вірші поета
просто тихенько тебе неймовірно любити. пам'яті літа. ми випадково колись перетнемось в майбутніх життях. лист, який ти захочеш спалити.
Інші поети
Siren Tethras
@Siren_Tethras
Carla Gaona
@KuroShiro
OhNamSoo
@OhNamSoo
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11216
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3059