грай на гітарі, поки не зітреш пальці
Потяг пішов іще рано вранці, Ховаєшся глибоко в теплий светр. Погано? Грай на гітарі, поки не зітреш пальці. Залишився сам? Співай фальцети. Пройдись глибинними коридорами, Згадай останній нещасний випадок. Згадай таке, за що буде соромно. Нехай та прірва із серця випаде. Не бійся чути свої емоції, У голові голоси — не страшно. Кава з вершками (у рівній пропорції), Поможе. Навіть коли уже зовсім важко. Не вистачає сили піднятись з ліжка? Вдягайсь тепліше і йди на вулицю. Візьми у руки стареньку книжку, Гортай, аж поки душа посунеться. Ввімкни музику найгучнішу, Чекай у гості сусідів із скаргами, Танцюй, читай, пиши як дихаєш, Злети у небо і вкрийся хмарами. Запам'ятай, що, буває, не завжди добре. Поганому також властиво проходити. Нехай теплий светр гріє і коле, А спогади — пахнуть вічністю і турботою.
2023-02-23 20:18:35
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дуже змістовно
Відповісти
2023-02-24 19:28:58
1
ромашка лікарська
@Н Ф дякую 🎀
Відповісти
2023-02-24 19:29:44
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1244
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1924