миті зі смаком нескінченності
Бувають миті, на смак як нескінченність, Як поцілунки влітку, Як молочний шоколад. Навіть коли слова мої і фрази недоречні, Навіть коли болить І б'ється вже не в такт. І сонце світить так, Затьмарюючи вітер, Несуть тебе далеко Думки, рядки, пісні, А по сусідству бродить по вулицях малеча І чуються крізь спеку ігри голосні. Душі так личать літо, морозиво, книжки, Пташки і повний місяць, найкращі, справжні друзі. І сльози, хмари, дощ, пусті з вина пляшки, Сухі, старі дерева, кораблик у калюжі. На шкірі новий шрам, велосипед швидкий, Ромашковий букет колючо-ніжний-ніжний, І захід сонця в річці, сонливий і м'який, Холодні, чисті зорі і кошик фруктів свіжих.
2023-01-10 18:36:36
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2223