миті зі смаком нескінченності
Бувають миті, на смак як нескінченність, Як поцілунки влітку, Як молочний шоколад. Навіть коли слова мої і фрази недоречні, Навіть коли болить І б'ється вже не в такт. І сонце світить так, Затьмарюючи вітер, Несуть тебе далеко Думки, рядки, пісні, А по сусідству бродить по вулицях малеча І чуються крізь спеку ігри голосні. Душі так личать літо, морозиво, книжки, Пташки і повний місяць, найкращі, справжні друзі. І сльози, хмари, дощ, пусті з вина пляшки, Сухі, старі дерева, кораблик у калюжі. На шкірі новий шрам, велосипед швидкий, Ромашковий букет колючо-ніжний-ніжний, І захід сонця в річці, сонливий і м'який, Холодні, чисті зорі і кошик фруктів свіжих.
2023-01-10 18:36:36
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1514