осінній стиль проникає в суспільство
Осінь спускається у провулки, Хоч сонце ще намагається втримати літню спеку. Дерева скинули листя і тягнуть до вікон холодні колючі руки, Вітер стає пекучим, але ще можна вдягтися легко. Осінь диктує свій новий стиль і правила:  Тепер ти не маєш права забути свої обов'язки. Листя уже на землі, і ніхто не бачив, як воно впало, Повітря тихенько вкривається чимось терпким і морозним. Наступного тижня — тепліше, місцями можливі опади. І вже більше хочеться білу і однозначну зиму. Замрієм про літо, як тільки відчуєм її примхливі дотики й протяги. І це буде постійно іти по колу, із року в рік, без упину. А поки осінній стиль проникає в суспільство,  Змінює одяг, взуття, зрештою.. Давай передивимось усі тобою вподобані фільми? Поки дощ із підступним вітром тримає нас під домашнім арештом. Нехай події змінюються з страшенною швидкістю, Лишаючи тільки можливі ймовірності, Трапляються теплі спогади, що затишно пахнуть вічністю, Осіннім листям і відчуттям незмінної щирості й вірності.
2023-11-10 15:54:40
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2449
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2781