просто пише.
ромашка лікарська
Мінливе море сиплеться зірками, Я розчаровано гортаю Інтернет. Усе, що зберігалося роками, Палючим сонцем вигоріло вщент. Я витрачаю час не на потрібне, Мій соціальний статус — «просто пише.» Марним чеканням щастя, квітів, літа Я тимчасово потонула в віршах. Я пропустила шанс на існування, Намалювала все життя в блокноті, Відчула страх, а разом з тим — розчарування, Відкрила душу і напакостила плоті. Солоні хвилі рани не лікують, Та я люблю безкраї океани. Цікаво, а за чим вони шкодують?.. Вони ревуть колючими словами?
2023-02-22 22:02:21
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
ромашка лікарська
@Анна-Марія Фокк дякую 🥰
Відповісти
2023-02-23 06:32:23
1
Н Ф
Шедеврально)
Відповісти
2023-02-23 19:05:03
1
ромашка лікарська
@Н Ф дякуююю ❤️
Відповісти
2023-02-23 19:35:02
1
Інші вірші поета
надійніше вірити в себе мені тут без тебе нестерпно холодно. водити їх за собою, йдучи насправді за ними. головному герою моїх сторінок і снів
Інші поети
Lili
@Liliun
bandagemaniac
@bandagemaniac
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3024
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2287