мені тут без тебе нестерпно холодно.
Холодний вечір лягає на вулиці, Повільно і тихо сонце спускається спати. Я ледве іду додому, і речі чомусь в руках, а не в сумці. Мені доведеться відповіді, можливо, роками чекати. Хоч я й можу правдиво вдати, що мені все одно. У мене є сотні можливостей не робити найменшої помилки... Я повільно і тихо, як сонце, іду на дно. Я буду тебе пам'ятати, здається, що до останнього подиху. І є більш важливі речі, такі, як, наприклад, спокій. Жахливий і сонний, як цей вересневий вечір. Мені вистачить сили хіба що на декілька кроків, А далі — мені потрібні твої міцні і вічно затишні плечі, На які я зможу покласти голову І більше нічого не турбуватиме. Мені тут без тебе нестерпно холодно. Повертайсь, хоч і через століття: я сумуватиму. ლ
2023-08-12 13:45:00
9
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2782
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1793