мені тут без тебе нестерпно холодно.
Холодний вечір лягає на вулиці, Повільно і тихо сонце спускається спати. Я ледве іду додому, і речі чомусь в руках, а не в сумці. Мені доведеться відповіді, можливо, роками чекати. Хоч я й можу правдиво вдати, що мені все одно. У мене є сотні можливостей не робити найменшої помилки... Я повільно і тихо, як сонце, іду на дно. Я буду тебе пам'ятати, здається, що до останнього подиху. І є більш важливі речі, такі, як, наприклад, спокій. Жахливий і сонний, як цей вересневий вечір. Мені вистачить сили хіба що на декілька кроків, А далі — мені потрібні твої міцні і вічно затишні плечі, На які я зможу покласти голову І більше нічого не турбуватиме. Мені тут без тебе нестерпно холодно. Повертайсь, хоч і через століття: я сумуватиму. ლ
2023-08-12 13:45:00
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1930
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3787