Наодинці з мовчанням | Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?
Знімілі уста вже ніколи не скажуть тобі, як колись ще хотіли кричати про небо. Як ще мріяли тихо промовити щось, і забути про ту божевільну потребу Розгинати й згинати в суглобах слова, щоб тебе розуміли чи просто почули. Бо колись, хтось створив їх такими. Дарма. Краще б небо про них взагалі забуло.  Краще б ті і не знали, що є інший світ, у якому ці літери мають звучання. Їм було б не так боляче жити тоді, наодинці з правдивим та вірним мовчанням. *Вірш із книги "Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?": https://www.surgebook.com/chornylna/book/ptashko-chomu-ti-sogodni-movchish
2022-12-08 22:21:46
12
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7827
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4970