Втома
Тільки богу відомо, наскільки гарячі серця
Розбиваються вщент і чекають свого кінця,
Щоб хоч трохи в житті віднайти десь таку висоту,
Де б спокійно було б, де б усі віднайшли б німоту.
Де б не бились від відчаю краплі в холодний асфальт.
Наче люди, що б'ються об стіни. В граніт і базальт.
Бо у всіх стали душі тверді і до того брудні,
Що постукаєш раз і відчуєш життя на війні.
Тільки богу відомо, наскільки нам важко йти.
Коли любиш так сильно, що здатен спалити мости.
Стерти в атоми все що було, щоб хоч раз,
Стати просто потрібним для когось в цей час.
Щоб хоч мить твоє тіло не кидали в цей вогонь.
Бо душа вже втомилась.Їй треба лиш вірних долонь.
Щоб тримали її і не дали згоріти ось так.
Вона довго жила. Вона хоче летіти, як птах.
2022-12-09 18:27:35
4
0