Дотики

Юлія Богута

Все, що варто запам'ятати за сьогодні,- Це його гарячі пальці, що торкались долонь. Вони перебирали мелодії, доки твої холодні Пальці засинали... Ти відчувала цей вогонь Лише дотиком, котрий нагадував тобі Щось давно втрачене. Щось надто важливе... Це був спокій, який ти носила в собі Колись дуже давно... Це було неможливо, Знову відчувати такі потрібні тобі емоції. Проте це сталось... І ось ти сидиш. Твої очі заплющені мужньо тримають позиції, Доки ти ловиш цю мить і мовчиш... Дійсно. У світі надто мало людей, Котрі приносять в твоє життя затишок. Проте вони найпотрібніші, серед тіней, Що проходять від нас за крок... Все що варто запам'ятати за сьогодні,- Це його гарячі пальці, що торкаються плеча. Це гарячі дотики, на холодній безодні Твого тіла. Це спокій та сьогоднішня порожнеча.

2021-09-23 20:32:19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

В закладки👏👏

Відповісти

2021-10-13 11:34:42

Подобається

Інші вірші поета

Алкогольні очі Діалог від руки Ні криків, ні стогону По місту зникає світло | Audio

Інші поети

Boygene Borice

@theMiracol

Nafisa J.Bae

@nafisa_bae

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1913

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5551