Дотики

Юлія Богута

Все, що варто запам'ятати за сьогодні,- Це його гарячі пальці, що торкались долонь. Вони перебирали мелодії, доки твої холодні Пальці засинали... Ти відчувала цей вогонь Лише дотиком, котрий нагадував тобі Щось давно втрачене. Щось надто важливе... Це був спокій, який ти носила в собі Колись дуже давно... Це було неможливо, Знову відчувати такі потрібні тобі емоції. Проте це сталось... І ось ти сидиш. Твої очі заплющені мужньо тримають позиції, Доки ти ловиш цю мить і мовчиш... Дійсно. У світі надто мало людей, Котрі приносять в твоє життя затишок. Проте вони найпотрібніші, серед тіней, Що проходять від нас за крок... Все що варто запам'ятати за сьогодні,- Це його гарячі пальці, що торкаються плеча. Це гарячі дотики, на холодній безодні Твого тіла. Це спокій та сьогоднішня порожнеча.

2021-09-23 20:32:19

40

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

В закладки👏👏

Відповісти

2021-10-13 11:34:42

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11407

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4840