Давай не будем про війну?
...давай не будем про війну? Хоча б на мить, давай про мирне.  Війна пройде, сніги зійдуть, але пожити всі не встигнуть.  Тому давай на мить про нас. Про те, що варто саме зараз: Про сотні слів у пустоту, які злетіли поміж хмари. Про те, як я тебе люблю. Про те, як ми були щасливі.  Про те, як в темноті доріг над нами розмовляли зливи.  Про те, як сонце на щоках малює плями золотими.  По те, як рідні тихо сплять. Про сміх маленької дитини.  Про зморшки на лиці батьків, які із часом лиш старіють.  Про запах осені, весни. Про спогади, котрі нас гріють.  Про те, як клини журавлів весною мчать у рідні гнізда.  Про те, як ми колись плели собі шипшинові намиста.  Про те, як ми були тоді, такі наївні та мрійливі.  І в цій наївності жили усміхнені, й тому вродливі.  Про те, як йшли на Новий рік, дивитися в ночі салюти. Про те, як байдуже було, який сьогодні курс валюти.  Про те, як час біг поміж рук, і як здавалося — все вдасться. Про те, як ми не знали сліз, і думали, що знали щастя. А зараз...все це вже пройшло. Не знаєм щастя, знаєм сльози.  Вмирають люди. Марять дні. Весна відрізала нам коси.  Спалила нас і весь наш дім. Розтанули з снігами мрії... Давай не будем війну? Давай, втримаємо надію? Посилання на озвучку: https://www.instagram.com/reel/Cgzt8Kdrkrr/?igshid=YmMyMTA2M2Y=
2022-12-12 14:51:45
13
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Юлія Богута
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ напевно буде гарний феєрверк
Відповісти
2022-12-13 19:43:13
Подобається
Юлія Богута
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ хочеться вірити, але розумію що щось та ц буде
Відповісти
2022-12-13 19:45:06
1
Jenna Vieven
Привіт) На жаль, не відкриває послухати озвучку. Чи можна інше посилання?
Відповісти
2024-09-23 21:20:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9379
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16876