Давай не будем про війну?
...давай не будем про війну? Хоча б на мить, давай про мирне.  Війна пройде, сніги зійдуть, але пожити всі не встигнуть.  Тому давай на мить про нас. Про те, що варто саме зараз: Про сотні слів у пустоту, які злетіли поміж хмари. Про те, як я тебе люблю. Про те, як ми були щасливі.  Про те, як в темноті доріг над нами розмовляли зливи.  Про те, як сонце на щоках малює плями золотими.  По те, як рідні тихо сплять. Про сміх маленької дитини.  Про зморшки на лиці батьків, які із часом лиш старіють.  Про запах осені, весни. Про спогади, котрі нас гріють.  Про те, як клини журавлів весною мчать у рідні гнізда.  Про те, як ми колись плели собі шипшинові намиста.  Про те, як ми були тоді, такі наївні та мрійливі.  І в цій наївності жили усміхнені, й тому вродливі.  Про те, як йшли на Новий рік, дивитися в ночі салюти. Про те, як байдуже було, який сьогодні курс валюти.  Про те, як час біг поміж рук, і як здавалося — все вдасться. Про те, як ми не знали сліз, і думали, що знали щастя. А зараз...все це вже пройшло. Не знаєм щастя, знаєм сльози.  Вмирають люди. Марять дні. Весна відрізала нам коси.  Спалила нас і весь наш дім. Розтанули з снігами мрії... Давай не будем війну? Давай, втримаємо надію? Посилання на озвучку: https://www.instagram.com/reel/Cgzt8Kdrkrr/?igshid=YmMyMTA2M2Y=
2022-12-12 14:51:45
13
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Юлія Богута сподіваюся, що ні
Відповісти
2022-12-13 19:44:26
1
Юлія Богута
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ хочеться вірити, але розумію що щось та ц буде
Відповісти
2022-12-13 19:45:06
1
Jenna Vieven
Привіт) На жаль, не відкриває послухати озвучку. Чи можна інше посилання?
Відповісти
2024-09-23 21:20:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3710
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3081