Слабкість

Юлія Богута

А я досі вбираю із кофти твоє тепло. Хочу жити. Недовго. Аж доки воно не розтане. Хочу знову і знову вдихати усе, що було: Теплий дощ, поцілунки, обійми до рання. Хочу кутатись в неї, хоч душу звело. Хочу бути твоєю. Хоч трохи. Наскільки зумію. Навіть зараз, коли поміж нами лиш скло, І тому я, напевно, потрохи від цього дурію. Божевілля відтак мій звичайний стан, Бо все інше таке неважливе, не рідне. Я чужа цьому світові , загнана ним у капкан, Кажуть, що це вища честь найсильнішим та гідним. Хоча біль, як на мене, це спосіб для страти слабких. Я слабка. Мені боляче жити без тебе. Та я мужньо тримаюсь, одна із найбільш стійких. Я дивлюсь йому в очі і йду крок за кроком до неба. Воно досі висить наді мною як знак, Що ти теж його бачиш, нехай і не з цього краю. А я досі вбираю із кофти тепло, аромат, Хоча знаю давно, що тебе більш для мене немає.

2021-12-08 22:00:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Лео Лея

😞 Чудовий вірш, хоча й дуже сумний...

Відповісти

2021-12-10 04:35:02

Подобається

Юлія Богута

@Лео Лея дякую

Відповісти

2021-12-10 04:37:02

Валентина Федоровская

Как красиво звучит то! Спасибо за перевод!)

Відповісти

2021-12-10 17:09:43

Подобається

Інші вірші поета

Алкогольні очі Так, я в нормі... Беззахисність Справжнє кохання

Інші поети

Schüra

@shura_smit

Deepak Singh Solanki

@DSinghSolanki

VVIAN 00

@imvvian_

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2074

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16548