Сльозливий грудень
Юлія Богута
Ти легша бавовни. Міцніша за сталь. Тонкіша ниток й навіть леза.  Бо він доторкався твого плеча, коли ти була не твереза. Коли так манила його крізь стежки, пробратися нишком у груди, Допоки він ніччю по світі блукав — сльозливий, нещасний Грудень,  І мовчки ті краплі на лід обертав, вмивав ним твою павутину. Морозив думки і тремтячі нитки, а потім спокійно покинув. Лишив замерзати посеред дерев, хотів щоб ти мовчки зломалась.  Та тільки не вийшло у нього цього, хоч паморозь так і зосталась. Ти мовчки висіла собі і жила — тонкіша ниток й навіть леза. Кохала того, кого в серці несла, аж доки сама не щезла. 
2022-12-17 12:03:43
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Неоднозначне відчуття при читанні вірша. Через такі порівняння передаються переживання та почуття, які важко висловити звичайними реченнями. Чудовий вірш👍
Відповісти
2022-12-18 19:28:50
Подобається
Інші вірші поета
Інтермецо (Song) Бахмут на відстані декількох терцій Три стакани вина У Джени закінчився час
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15035
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3203