Безіменний №35
Віталій Босий
Мої очі нічого не значать, Як і те, що кажу я тобі Вони ж усе чують і бачать, Вимирають в святій боротьбі Що робитимеш ти, як дзвін шаблі зробить свій хід? А стук барабанів поставить під ризик твій рід. Як житимеш ти? Заради якої мети? Падеш ниць під щит, чи продовжиш іти? Чи чутимеш мелодії звук у хаосі? Чи побачиш симетрію в метаморфозі? Коли всі проти тебе підуть Чи втамуєш в собі свою лють?
2021-05-21 19:40:46
2
0
Інші вірші поета
/ Агов без цукру спутник
Інші поети
SpaceWithin
@SpaceWithin
Vitalisa
@Vitalisa
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3929
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5248