Безіменний №35
Мої очі нічого не значать, Як і те, що кажу я тобі Вони ж усе чують і бачать, Вимирають в святій боротьбі Що робитимеш ти, як дзвін шаблі зробить свій хід? А стук барабанів поставить під ризик твій рід. Як житимеш ти? Заради якої мети? Падеш ниць під щит, чи продовжиш іти? Чи чутимеш мелодії звук у хаосі? Чи побачиш симетрію в метаморфозі? Коли всі проти тебе підуть Чи втамуєш в собі свою лють?
2021-05-21 19:40:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1980