Безіменний №35
Віталій Босий
Мої очі нічого не значать, Як і те, що кажу я тобі Вони ж усе чують і бачать, Вимирають в святій боротьбі Що робитимеш ти, як дзвін шаблі зробить свій хід? А стук барабанів поставить під ризик твій рід. Як житимеш ти? Заради якої мети? Падеш ниць під щит, чи продовжиш іти? Чи чутимеш мелодії звук у хаосі? Чи побачиш симетрію в метаморфозі? Коли всі проти тебе підуть Чи втамуєш в собі свою лють?
2021-05-21 19:40:46
2
0
Інші вірші поета
-I Лицарське кредо Безіменний №1 ***
Інші поети
Юнита
@neizvestnaya_kim
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9711
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2007