Безіменний №97
Віталій Босий
Ні світ ні зоря, Як ще думи світають Скажи мені, друже: Я йду, чи блукаю? В туманнім степу останні роки доживаю. Перед собою бачу фрагменти події, Де всі вже завмерли мов з камню скульптури. Ні в одних очах я не бачу надії, Лиш горе, страх й душевні тортури. Не жевріють тут сталеві котли Та й грішники від батогів не палають. Нема тут нікого, лиш ми та цей світ, Однак і у тиші в стражданнях вмирають, А я все блукаю й не можу злягти.
2021-05-21 17:45:25
2
0
Інші вірші поета
Безіменний №35 Лелека MCMXCIV - MCMXCVI типографія.друк.вигнанець
Інші поети
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2236
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5530